Лист Святому Миколаю.

        Ось і підходить до кінця 2016 рік! Навіть не віриться, що так швидко летить час! Святий Миколаю, дякую за цей чудовий рік свого життя. Він був незвичайно начищений на події. Головна з яких – це поява на світ ще однієї людини, мого сина Дмитрика. Це маленьке чудо надихає кожного дня  і стимулює. Його маленька беззуба посмішка зачаровує своєю невинністю.

            Іноді дивлюсь як він мило усміхається і розумію ,що смайлик , мабуть, це і є ця сама усмішка – в повен рот! І навпаки – коли плаче то цей ротик викривляється в іншу сторону. Скоро з»явиться перший зуб, буде сидіти, повзати і врешті зробить свої перші кроки. Скільки ще всього потрібно для пізнання світу.

          

  Ще одна важлива подія – похід до першого класу. Мої сльози радості і цей неоднозначний погляд в усе нове у мого Івана. Кожного ранку збираємось до школи, вчимо уроки, малюємо, розмовляємо…кожного дня він пізнає цей вже не дитячий світ Перші бійки, притірки з вчителями і все інше дається в знаки у повсякденному житті. Тепер мені вже не потрібно бігати і включати мультик чи фільм, він сам може «загуглити» любе питання,яке його цікавить і подивитись відео-урок.

            Це вже два рідних і зовсім різних чоловіка. Вони люблять, по – братскі , один одного і дай Боже так буде завжди. Вони тепер дві мої рідні кровинки, дві частинки моєї душі. Завжди дивись глибше…

            Прошу тебе,Святий Миколаю, поклади під подушку здоров»я  моїй родині, а все інше ми вже якось самі!)Мирного неба і світлих думок,дякую за все, до наступного року!

Ваша Katrin BonChe