Життя йде постійно і не зупиняється, стрілки на годиннику
весь час ходять по колу вимірюючи прожитий час. Тільки від нас залежить яким
він буде , прожитий день, місяць чи рік. Іноді можна довго жити і не помічати
,що відбувається навкруги і як все швидко змінюється. Нас засмоктує повсякдення
і ми стаємо заручниками часу.
Можливо лише, в старості,коли є досить вільного часу, є
можливість подумати і переосмислити сенс свого буття,але ,на жаль, лишається
зовсім мало часу для того щоб пожити.
Життя нагадує мені довгий потяг, який безупинно їде по
колії, лише пасажири в ньому постійно змінюються. Часто люди яким ти довіряєш і
готовий для них на все, просто виходять з цього «потяга» і ти їдеш далі сам. І
ніхто не знає скільки станцій ти проїдеш сам і коли до тебе підсядуть нові «пасажири».
Життя позбавляє нас від «непотрібних» більше людей і на
їх місце посилає нам нових, цей процес безкінечний, аж до того часу, доки «поїзд»
доїде до своєї кінцевої зупинки.
Так і в мене, здавалося б що в моєму життя більше не буде
нових «пасажирів», здавалося що час і мій поїзд просто їдуть по колії і все.
Але це було зовсім не так.!Завжди дивись глибше…
Просто мій «потяг» чекав коли почнеться новий
відлік часу. Зовсім інший, не той що був колись. Він дав мені час подумати
зараз, а не на старості років. Я дуже йому вдячна. Головне-це вчасно зрозуміти.
Завжди
дивись глибше..
Моя друга вагітність, пологи і в результаті – маленьке чудо!
Так прекрасно вдруге стати мамою!Тепер я знаю точно, що двом людям в цілому
світі я сама рідна, вони ніколи мене не образять, не зрадять , не обмануть..
Мої синочки, хай життя дарує вам лиш
радісні моменти, а ми будемо старатися зробити їх максимально яскравими!)
Ваша
Katrin BonChe
Комментариев нет:
Отправить комментарий